Значення
-
(у техніці) Власна напруга, що виникає в матеріалі або конструкції без зовнішнього навантаження, зазвичай внаслідок технологічних процесів (наприклад, лиття, зварювання, термічної обробки).
-
(у психології, педагогіці) Внутрішній психічний стан, що характеризується вольовим зусиллям, спрямованим на мобілізацію власних сил, уваги та енергії для досягнення мети або подолання труднощів; самозосередження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонапруга, р. самонапруги, д. самонапрузі, з. самонапругу, о. самонапругою, м. самонапрузі, к. самонапруго