самомотивація

[sɑmomotɪʋɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Самомотивація — це внутрішній психологічний процес, спрямований на формування, підтримання та регулювання власної зацікавленості, бажання та енергії для досягнення поставлених цілей без зовнішнього тиску чи постійного стимулювання.

  2. Самомотивація — це здатність особистості до самостійного заохочення та спонукання себе до дії, що ґрунтується на особистих переконаннях, цінностях, інтересах або усвідомленні важливості результату.

  3. Самомотивація — це ключова компетенція в особистісному та професійному розвитку, що проявляється у ініціативності, наполегливості та зосередженості на завданні, навіть за відсутності зовнішніх винагород чи контролю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самомотивація, р. самомотивації, д. самомотивації, з. самомотивацію, о. самомотивацією, м. самомотивації, к. самомотиваціє

Більше записів