Значення
-
(у філософії, психології) Процес або дія, спрямовані на самостійне, без зовнішнього примусу, приписування собі певних обов’язків, зобов’язань, відповідальності або норм поведінки.
-
(у педагогіці) Принцип або метод навчання, при якому особистість самостійно формує для себе навчальні цілі, завдання та контролює їх виконання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонавалення, р. самонавалення, д. самонаваленню, з. самонавалення, о. самонаваленням, м. самонаваленні, к. самонавалення