самонавалювання

[sɑmonɑʋɑljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у психології) Процес або дія, коли людина самостійно, без зовнішнього примусу, покладає на себе певні обов’язки, зобов’язання, відповідальність або психологічний тягар.

  2. (у побутовому вжитку) Непотрібне, надмірне або неадекватне покладання на себе вини, відповідальності за події або обставини, на які людина не мала суттєвого впливу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самонавалювання, р. самонавалювання, д. самонавалюванню, з. самонавалювання, о. самонавалюванням, м. самонавалюванні, к. самонавалювання

Більше записів