спрямований
[sprjɑmoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що має певний напрям руху, дії або розвитку; орієнтований на конкретну ціль, об’єкт або результат.
-
У математиці, фізиці та техніці: такий, що має чітко визначену векторну характеристику (наприклад, про напрям сили, швидкості); векторний.
-
У лінгвістиці: такий, що стосується дієслівної категорії, що виражає орієнтацію дії щодо об’єкта або суб’єкта (наприклад, про дієслівний вид).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спрямований, р. спрямованого, д. спрямованому, з. спрямованого, о. спрямованим, м. спрямованім