притримання

1. Дія за значенням дієслова “притримувати“; тимчасове утримання когось або чогось у певному стані, положенні або місці.

2. У техніці, механізмі — функція або режим роботи, що забезпечує короткочасну фіксацію, затримку або підтримку певного процесу без повного його зупинення.

3. У праві — адміністративне затримання особи на нетривалий час, як правило, для з’ясування обставин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |