1. Монарх, який має необмежену верховну владу в державі, абсолютний володар.
2. (переносне значення) Той, хто поводиться деспотично, намагається панувати над оточенням; самовладний, егоцентричний чоловік.
самодержавець
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |