самодержавець

[sɑmodɛrʒɑʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Монарх, який має необмежену верховну владу в державі, абсолютний володар.

  2. (переносне значення) Той, хто поводиться деспотично, намагається панувати над оточенням; самовладний, егоцентричний чоловік.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самодержавець, р. самодержавця, д. самодержавцеві, з. самодержавця, о. самодержавцем, м. самодержавцеві, к. самодержавцю

Більше записів