гіперполяризований
[ɦipɛrpoljɑrɪzoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
(у фізіології, нейробіології) Про стан клітинної мембрани, коли різниця електричних потенціалів між її внутрішньою та зовнішньою стороною стає більш негативною порівняно зі станом спокою (потенціалом спокою), що знижує збудливість клітини.
-
(у фізиці, хімії) Про речовину або середовище, що набуло надзвичайно високого ступеня поляризації, тобто різкого поділу електричних зарядів або орієнтації диполів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіперполяризований, р. гіперполяризованого, д. гіперполяризованому, з. гіперполяризованого, о. гіперполяризованим, м. гіперполяризованім