гіперполяризований

1. (у фізіології, нейробіології) Про стан клітинної мембрани, коли різниця електричних потенціалів між її внутрішньою та зовнішньою стороною стає більш негативною порівняно зі станом спокою (потенціалом спокою), що знижує збудливість клітини.

2. (у фізиці, хімії) Про речовину або середовище, що набуло надзвичайно високого ступеня поляризації, тобто різкого поділу електричних зарядів або орієнтації диполів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |