Який має необмежену, абсолютну владу; самодержавний.
Який діє самостійно, не рахуючись з думкою інших; свавільний, своєвільний.
самовладний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови