самовладний
[sɑmoʋlɑdnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має необмежену, абсолютну владу; самодержавний.
-
Який діє самостійно, не рахуючись з думкою інших; свавільний, своєвільний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовладний, р. самовладного, д. самовладному, з. самовладного, о. самовладним, м. самовладнім