1. У кінематографії: технологія, що дозволяє відтворювати відео з частотою кадрів, значно вищою за стандартну (наприклад, 60, 120 кадрів за секунду), для досягнення ефекту надзвичайно плавного та деталізованого руху.
2. У комп’ютерній графіці та обробці відео: окремий кадр, що містить у собі інформацію з декількох послідовних стандартних кадрів, створений шляхом інтерполяції для підвищення плавності відеоряду.
3. У теорії комунікації та соціології (від англ. hyperframe): розширений, всеосяжний інтерпретаційний контекст або метасистема, що охоплює та організовує низку менших комунікативних рамок (фреймів).