самодержавний

1. Який має необмежену, абсолютну владу в державі; автократичний.

2. Який характеризується необмеженою монархічною владою, їй властивий (про форму правління, державний устрій тощо).

3. Який самостійно, без сторонньої допомоги чи втручання здійснює владу, керує чимось (заст. і поет.).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |