гіперповний

1. (у математиці, зокрема теорії графів) Такий, що містить усі можливі ребра між своїми вершинами; повний граф, у якому будь-які дві різні вершини з’єднані ребром.

2. (у функціональному аналізі) Про нормований простір: такий, що будь-який обмежений лінійний функціонал на ньому досягає своєї норми на одиничній кулі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |