самочинство

1. Самовільний, без дозволу вчинок або дія, що суперечить встановленому порядку, закону; свавільна поведінка.

2. Правочин, вчинений особою без належних повноважень або без згоди іншої заінтересованої сторони.

3. (У прямому значенні) Дія за значенням «самочинний»; самовільність, свавілля.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |