Значення
-
Самовільний, без дозволу вчинок або дія, що суперечить встановленому порядку, закону; свавільна поведінка.
-
Правочин, вчинений особою без належних повноважень або без згоди іншої заінтересованої сторони.
-
(У прямому значенні) Дія за значенням «самочинний»; самовільність, свавілля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самочинство, р. самочинства, д. самочинству, з. самочинство, о. самочинством, м. самочинстві, к. самочинство