самочіс

1. (істор.) Назва системи самоподаткування, запровадженої в Україні в XVII–XVIII століттях, за якої козацька старшина або окремі особи (“откупники”) збирали податки з населення на власний розсуд, часто зі зловживаннями.

2. (перен., заст.) Самовільне, свавільне управління або розпорядження чимось; самовладдя, свавілля.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |