самочіс

[sɑmot͡ʃis] None

Буква:С

Значення

  1. (істор.) Назва системи самоподаткування, запровадженої в Україні в XVII–XVIII століттях, за якої козацька старшина або окремі особи (“откупники”) збирали податки з населення на власний розсуд, часто зі зловживаннями.

  2. (перен., заст.) Самовільне, свавільне управління або розпорядження чимось; самовладдя, свавілля.

Більше записів