старшина

[stɑrʃɪnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Військове звання молодшого командного складу в арміях деяких країн, а також особа, яка має це звання; у Збройних Силах України — військове звання сержантського (старшинського) склату, вище за старшого сержанта та нижче за головного старшину.

  2. У козацькій державі (наприклад, у Війську Запорозькому) — загальна назва виборних або призначених козацьких посадових осіб, що здійснювали військове, адміністративне та судове управління (наприклад, гетьман, полковник, осавул, писар, обозний, хорунжий, сотник тощо).

  3. У широкому розумінні — керівна, командова верхівка, керівний склад якої-небудь організації або колективу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

р. старшини, д. старшині, з. старшину, о. старшиною, м. старшині, к. старшино

Більше записів