старшина

1. Військове звання молодшого командного складу в арміях деяких країн, а також особа, яка має це звання; у Збройних Силах України — військове звання сержантського (старшинського) склату, вище за старшого сержанта та нижче за головного старшину.

2. У козацькій державі (наприклад, у Війську Запорозькому) — загальна назва виборних або призначених козацьких посадових осіб, що здійснювали військове, адміністративне та судове управління (наприклад, гетьман, полковник, осавул, писар, обозний, хорунжий, сотник тощо).

3. У широкому розумінні — керівна, командова верхівка, керівний склад якої-небудь організації або колективу.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |