Значення
-
Організм (переважно бактерія, гриб або рослина), що живиться органічними речовинами мертвих тіл або виділеннями живих організмів, розкладаючи їх і перетворюючи на неорганічні сполуки, і таким чином відіграє важливу роль у кругообігу речовин у природі.
-
У переносному значенні — людина, яка живе чужими інтересами, чужими працею та ідеями, не приносячи власної користі суспільству.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сапрофіти, р. сапрофіта, д. сапрофітові, з. сапрофіт, о. сапрофітом, м. сапрофіті, к. сапрофіте
Походження слова (Етимологія)
Слово «сапрофіт» походить від грецьких коренів σαπρός (гнилий) та φυτόν (рослина). Воно означає організм, який живиться мертвою органічною речовиною. Цей термін був запозичений в українську мову через західноєвропейські мови, зокрема з німецької чи французької, у XIX столітті. У науковій літературі вживається для позначення бактерій, грибів та деяких рослин, що розкладають органічні рештки.