самовільний
[sɑmoʋilʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що діє без дозволу, без належного правового підґрунтя або зловживає наданою владою; свавільний.
-
Який виявляє власну волю, нехтуючи встановленими правилами, законами чи волю інших; своєвільний.
-
(У старому вжитку) Той, що має власну волю; вільний, незалежний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовільний, р. самовільного, д. самовільному, з. самовільного, о. самовільним, м. самовільнім