Древослів

Словник Української Мови

самобалансний

[sɑmobɑlɑnsnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

(техн.) Такий, що має вбудовану систему врівноваження або автоматично підтримує власну рівновагу, стійкість.
(бухг., фін.) Такий, що має самостійний, окремий баланс (про підприємство, організацію, рахунок).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самобалансний, р. самобалансного, д. самобалансному, з. самобалансного, о. самобалансним, м. самобаланснім

Більше записів