1. Абстрактний іменник, що означає наявність ритуального характеру в діях, поведінці або явищах; властивість бути ритуалом або нагадувати ритуал за своєю структурованістю, повторюваністю та символічністю.
2. У соціальних та гуманітарних науках — сукупність ритуальних практик, норм і звичаїв, характерних для певної спільноти, культури чи релігійної традиції.
3. У побутовому вживанні — надмірна, часто формальна та механічна, схильність до виконання дій за жорстко встановленим зразком, що набуває ознак ритуалу.