Значення
- (Фізика) –
Абстрактна властивість, здатність до руйнування; руйнівна сила, дія або вплив чогось.
- (Техніка) –
У техніці та матеріалознавстві — властивість матеріалів, конструкцій або процесів піддаватися руйнуванню під впливом навантажень, середовища тощо; міра їхньої вразливості до пошкоджень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. руйнувальність, р. руйнувальності, д. руйнувальності, з. руйнувальність, о. руйнувальністю, м. руйнувальності, к. руйнувальносте