руйнувальниця

1. Жінка або жіноча істота, яка руйнує щось, знищує, робить непридатним для використання; та, що спричиняє розвал, крах чогось.

2. (перен.) Та, хто підриває, нищить ідеї, принципи, моральні засади, стосунки тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |