одноплановість

Значення

1. (Філософія) –

   Властивість або стан того, що є одноманітним, обмеженимодним аспектом, напрямом або площиною розвитку, що позбавлено різноманітності та внутрішньої глибини.

2. (Література) –

   У літературі та мистецтві — характеристика твору, образу чи сюжету, що розкривається в єдиній площині, без багатогранності, психологічної складності або розвитку.

3. (Психологія) –

   У логіці та мисленні — обмеженістьодним способом міркування, нездатність розглядати явище з різних боків або на різних рівнях.

Правопис та відмінювання