1. Зменшувально-пестлива форма від слова “рушник”: невеликий рушник, часто виконаний у традиційній українській техніці вишивання, який використовується в обрядових та побутових цілях.
2. Обрядовий рушник невеликого розміру, який у народній традиції використовується в окремих ритуалах (наприклад, для пов’язування рук молодят, як елемент вбрання, для прикрашання ікон тощо).
3. (У переносному значенні) Символ добрих побажань, благословення, шляху або долі, часто пов’язаний з родинними цінностями та обереговою символікою.