Древослів

Словник Української Мови

руптура

[rupturɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Медицина) –

    (медичний термін) Різке порушення цілісності, розрив внутрішнього органа або кровоносної судини внаслідок захворювання чи травми.

  2. (Загальне) –

    (застаріле, рідковживане) Розрив, пролом, ушкодження чого-небудь; порушення єдності, цілісності (наприклад, соціальних зв’язків).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. руптур, р. руптура, д. руптурові, з. руптур, о. руптуром, м. руптурі, к. руптуре

Більше записів