одночасний
[odnot͡ʃɑsnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Який відбувається, здійснюється в один і той самий час, одночасно з чимось іншим.
- (Лінгвістика) –
Який поєднує в собі ознаки, властивості кількох явищ, дій тощо, що існують або відбуваються разом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одночасний, р. одночасного, д. одночасному, з. одночасного, о. одночасним, м. одночаснім