1. У ботаніці: властивість рослин, зокрема злаків, мати лише один цоколь (нижню частину стебла, що переходить у корінь), без утворення додаткових пагонів біля основи.
2. У архітектурі та будівництві: конструктивна або стильова особливість споруди, що характеризується наявністю лише одного цокольного поверху або цоколя єдиної висоти.