Значення
- (Геологія) –
Одиниця вимірювання плоских кутів у навігації, картографії та геодезії, що дорівнює 1/32 частині кола (11°15′).
- (Географія) –
Напрямок (азимут) відносно сторін горизонту або меридіана; напрямок вітру, течії, руху судна тощо.
- (Техніка) –
У морській справі — поділка на картушці компаса, що відповідає одній з 32-х частин горизонту; також позначення цього напрямку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. румб, р. румба, д. румбові, з. румб, о. румбом, м. румбі, к. румбе
Походження слова (Етимологія)
Слово «румб» походить з англійської мови, де rhumb означає «румб» (поділку на шкалі компаса). Англійське слово, у свою чергу, походить від іспанського rumbo, що означає «напрямок, курс». Іспанське слово виникло через латинське rhombus, яке спочатку означало «чарівна дзига» або «ромб», а вже воно походить від грецького ῥόμβος (rómbos) — «дзига». Таким чином, історія слова пов’язана з обертанням і напрямком, що відображає його сучасне значення в навігації.