ручка

Значення

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “рука” — верхня кінцівка людини від плечового суглоба до кінчиків пальців або її частина від зап’ястя до кінчиків пальців.

2. Пристосування для письма, зазвичай у вигляді стрижня з пастоподібним чорнилом всередині, яке подається на металевий кінчик (перо) під час письма.

3. Частина предмета, за яку його беруть, тримають або відкривають (наприклад, дверна ручка, ручка сумки, ручка інструменту).

4. Ручка письмова як символ авторства, літературної праці, стилю (“майстерна ручка”).

5. У техніці — важіль, рукоятка для керування механізмом (наприклад, ручка перемикача, регулятора).

6. У розмовній мові — позначка, написана від руки (наприклад, “поставити ручку” — підписатися).

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми