1. (техн.) Такий, що має розвальцьований кінець або отвір; оброблений шляхом розвальцьовування — розширення та формування втулки з тонкостінної заготовки за допомогою спеціального інструменту (вальця).
2. (перен., розм.) Розширений, розплющений, роздавлений у кінці (наприклад, про трубку, край металу).