Значення
-
Технологічна операція обробки металу, що полягає в розширенні (розгортанні) кінцевої частини отвору, труби або втулки за допомогою спеціального інструменту — розвальцювача, для створення з’єднання, зміцнення краю або надання потрібної форми.
-
Процес деформації краю тонкостінної деталі (зазвичай металевої трубки) шляхом її розтискання в радіальному напрямку для надійного фіксування в отворі іншої деталі або для утворення міцного розвальцьованого з’єднання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розвальцьовування, р. розвальцьовування, д. розвальцьовуванню, з. розвальцьовування, о. розвальцьовуванням, м. розвальцьовуванні, к. розвальцьовування