Словник Української Мови
Буква
1. Технологічна операція обробки металу, що полягає в розширенні (розгортанні) кінцевої частини отвору, труби або втулки за допомогою спеціального інструменту — розвальцювача, для створення з’єднання, зміцнення краю або надання потрібної форми.
2. Процес деформації краю тонкостінної деталі (зазвичай металевої трубки) шляхом її розтискання в радіальному напрямку для надійного фіксування в отворі іншої деталі або для утворення міцного розвальцьованого з’єднання.
Приклад 1:
Схема скла- дання камери буде такою: установка стінки камери на оправку; нане- сення припаю на зовнішню поверхню стінки у вигляді стрічок фольги або іншим методом; установка елементів гофрованого простінка із за- зором між сусідніми елементами не більше 0,5 мм; нанесення припаю на зовнішню поверхню простінка; установка сорочки під пресом; нане- сення припаю на горловину сорочки й установка крайнього поясу про- стінка з припаєм; розвальцьовування горловини; прихвачування компе- нсатора до горловини; знімання складеного вузла з оправки; зварюван- ня компенсатора зі стінкою; уварювання трубопроводу вакуумної сис- теми; випробування вузла на герметичність; установка вузла на пово- ротний пристрій та завантаження його в контейнер; з’єднання вузла з вакуумною системою; відкачування повітря з підсорочкового простору; завантаження контейнера в піч; паяння; вивантаження контейнера з пе- чі; демонтаж контейнера після остигання; контроль і випробування. Циліндрична частина внутрішньої стінки камери згоряння вигото- вляється з однієї або декількох листових заготовок згинанням та зварю- ванням поздовжніх швів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”