розстрочувати

[rozstrot͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. Розділяти щось на частини, дробити, особливо стосовно платежів або боргів, які виплачуються поступово протягом певного періоду.

  2. Призводити до порушення ладу, гармонії, злагодженості; розладнувати (наприклад, про роботу механізму або організму).

  3. У музиці: порушувати точну настройку музичного інструмента, робити його нетонованим, фальшивим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я розстрочую, ти розстрочуєш, він розстрочує, ми розстрочуємо, ви розстрочуєте, вони розстрочують

Більше записів