1. Розділитися, розколотися на частини внаслідок удару, тиску або іншого сильного механічного впливу (про предмет).
2. Розкритися, розійтися ушир, утворивши щілину, тріщину (про поверхню, ґрунт тощо).
3. У медицині та біології: розкритися, розірватися вздовж (про тканини, органи, пухлини).
4. Переносно: стати предметом детального аналізу, розгляду, обговорення; бути розібраним, дослідженим.