Древослів

Словник Української Мови

розпусність

[rozpusnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Властивість або стан розпусної людини; моральна розбещеність, розтління, аморальність у поведінці, пов’язана з надмірним потуранням плотським насолодам.

  2. Розбещений, аморальний спосіб життя, повний розгулу та задоволення примітивних пристрастей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпусність, р. розпусності, д. розпусності, з. розпусність, о. розпусністю, м. розпусності, к. розпусносте

Більше записів