1. Нестримне, шалене веселощі з відтінком безпутства, часто з надмірним вживанням алкоголю.
2. Стан необмеженої свободи, свавілля, вседозволеності (переносно).
3. Інтенсивне, бурхливе проявлення якоїсь стихійної сили або явища (переносно).
розгул
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В цьому не було нічого дивного, адже для єгипетського хлібороба головною загрозою були не розгул водяної стихії, а літня засуха, гарячі вітри пустині. Найдавнішим солярним культом у країні був Ра, центральне святилище якого знаходилося у Геліополі.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
V. Села, все села… Іноді рудники… Але рудники — як бистролетні сни, рідні й неповторні… І шахти, кліті, стволи, шахтарі, запах милого дитинства од вугільної руди, рейок, сиве мелькотіння вагонеток і «страданье», срібний плач або буйний розгул золотих ладів під п’яними пальцями коногона, чубатого й одчайдушного. Татко працював на рудниках більше креслярем, іноді шахтарем, а на селах учителював, був і сільським писарем.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |