обреміжений
[obrɛmiʒɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має на собі якийсь обов’язок, тягар (у прямому та переносному значенні); навантажений, укруплений.
-
Який перебуває під впливом чогось, зазнав дії чогось (зазвичай негативного); сповнений, сповнений якоїсь ознаки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обреміжений, р. обреміженого, д. обреміженому, з. обреміженого, о. обреміженим, м. обреміженім