1. Почати поводитися розпусно, віддаватися розпусті, втрачати моральні обмеження.
2. Розбеститися, стати розбещеним (про групу людей, суспільство тощо).
розпусничатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови