розпорошувач

[rozporoʃuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Пристрій для розпорошення рідини (наприклад, води, розчинів добрив, пестицидів) на дрібні частинки (краплі) з метою поливу, зволоження, обприскування або дезінфекції; розпилювач.

  2. Технічний пристрій або механізм у системах вентиляції, кондиціювання, пожежогасіння тощо, призначений для рівномірногорозподілу та подачі повітря, газу або рідини в певному просторі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпорошувач, р. розпорошувача, д. розпорошувачеві, з. розпорошувач, о. розпорошувачем, м. розпорошувачеві, к. розпорошувачу

Більше записів