розлучити

[rozlut͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. Припинити шлюб між подружжям за рішенням суду або іншого уповноваженого органу.

  2. Роз’єднати, розділити щось або когось, що було разом; змусити перестати бути поруч.

  3. Позбавити когось можливості мати щось або когось коханого, близького; віддалити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я розлучу, ти розлучиш, він розлучить, ми розлучимо, ви розлучите, вони розлучать

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів