1. Розкльовуватися, розколюватися на частини від удару дзьобом або гострим предметом.
2. Перен. Розкриватися, ставати зрозумілим, очевидним (про таємницю, задум, наміри тощо).
розклюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови