обертач

1. Технічний пристрій або механізм, призначений для обертання, повороту або зміни положення деталі, вузла або всього агрегату в процесі обробки, складання чи експлуатації (наприклад, обертач ковша екскаватора, обертач труби).

2. У сільському господарстві: робочий орган або знаряддя для обгортання (обертання) сівалки, косарки тощо при розвороті на кінці загінки.

3. Рідкісне: той, хто обертає щось; робітник, що обслуговує обертовий механізм.

Приклади:

Відсутні