розкований
[rozkoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(Про металеві вироби) Такий, що розбитий, пошкоджений, зламаний у результаті удару ковальським молотом або іншим знаряддям; розбитий, зруйнований.
-
(Переносно, про людину, її характер, дух) Позбавлений внутрішніх обмежень, закутості; вільний, незалежний, сміливий у своїх проявах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкований, р. розкованого, д. розкованому, з. розкованого, о. розкованим, м. розкованім