розклинювання

[rozklɪnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Процес дії за значенням дієслів “розклинити” та “розклинювати”; технологічна операція видалення клина, клинового з’єднання або роз’єднання деталей за допомогою клина.

  2. У медицині, зокрема в ортопедії та хірургії: лікувальна процедура або оперативне втручання, спрямоване на усунення кліновидної деформації, відновлення правильної форми або положення кістки (наприклад, при вальгусній деформації стопи).

  3. У сільському господарстві (рідковживане): процес розпушування щільної, зцементованої ґрунтової кори (підошви) за допомогою спеціальних знарядь (чизелів) для поліпшення водопроникності та аерації ґрунту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розклинювання, р. розклинювання, д. розклинюванню, з. розклинювання, о. розклинюванням, м. розклинюванні, к. розклинювання

Більше записів