роздвоєність

Значення

1. Стан, коли щось поділене на дві частини або має дві суттєво різні, часто суперечливі, сторони; подвійність, дуальність.

2. У психології — розлад свідомості, при якому особистість відчуває себе як дві різні істоти або має дві суперечливі системи думок, почуттів та прагнень.

3. У літературознавстві та мистецтві — художній прийом або тема, що ґрунтується на існуванні подвійника, роздвоєнні персонажа на дві сутності або на конфлікті між його внутрішніми протилежними началами.

Правопис та відмінювання