1. Сильним дуттям або потоком повітря розгорнути, розпалити вогонь, полум’я, жар.
2. Перен. Розпалити, посилити (почуття, пристрасті, конфлікт тощо); роздмухати сварку, ненависть.
3. Розкрити, розквітнути (про квіти, бруньки).
роздмухати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Роздмухати чорну ость — голубіє пух. «Голубуватий».
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Приклад 2:
Руки дрижали, i нiяк не могла роздмухати огонь. — От кажуть: Ленiн i Троцький… А що ж вони учреждєнiя прикривають, чи що?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: дієслово () |