росяно

1. (від власної назви Росія) Засвоєне з російської мови, російським звичаєм чи манерою; на російський лад.

2. (заст.) Те саме, що російською мовою.

Приклади:

Приклад 1:
Та подрімати на землю його не тягнуло, бо там іще дриґотливо і темно, а в небі не росяно і не темно. Саме в цей час, коли в небі немає ні місяця, ані сонця, в ньому осяяно, наче в душі.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 2:
Сонце ледве починало визирати з-за обрiю, було росяно й холодно i Роман аж тремтiв. На току вже були батько й брати.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”