1. Той, хто займається різанням (забій) худоби на м’ясо; м’ясник, забійник.
2. Заст. Той, хто ріже, убиває людей; кат, душитель.
3. Рідкісне. Те саме, що різак — знаряддя для різання, ріжучі частини машини.
4. Власна назва (прізвище).
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто займається різанням (забій) худоби на м’ясо; м’ясник, забійник.
2. Заст. Той, хто ріже, убиває людей; кат, душитель.
3. Рідкісне. Те саме, що різак — знаряддя для різання, ріжучі частини машини.
4. Власна назва (прізвище).
Приклад 1:
До кімнати зайшов Великін, в сорочці з закасаними рукавами, спітнілий, немов щойно від верстата чи різник від своєї праці. — Ну, як він?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”