Значення
-
Той, хто займається різанням чогось; різник.
-
Ручний інструмент або пристрій для різання, розрізання, обрізання чогось (наприклад, паперу, металу, скла).
-
Робочий орган сільськогосподарської, будівельної чи іншої машини, призначений для розрізання, подрібнення ґрунту, породи, рослин тощо.
-
Морська течія, що ріже, перетинає іншу течію або потік.
-
Рідкісна назва вітру, що дме в гирлі річки проти течії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. різак, р. різака, д. різакові, з. різак, о. різаком, м. різакові, к. різаку