сікач

[sikɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Великий дорослий самець кабана, який має розвинені ікла (бивні), що використовуються для захисту та риття землі.

  2. Розмовна назва великої, потужної людини або тварини (наприклад, коня).

  3. Історична назва великої шаблі, сокири або іншої зброї з широким лезом, призначеної для рубання (рідко).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сікачі, р. сікача, д. сікачеві, з. сікач, о. сікачем, м. сікачеві, к. сікачу

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів