різа

Приклад 1:
Ста­нуть роз­ка­зу­ва­ти, як у Гетьмансько­му не тільки пан пол­ков­ник над людьми зну­щав­ся, а як пані ‘пол­ков­ни­ця че­ре­ви­ка­ми зу­би й очі ви­би­ва­ла, як по ціло­му тиж­ню у ко­лод­ках мо­ри­ла сер­деш­них дівчат, як їм ко­си різа­ла, го­ло­ву дьогтем ма­за­ла і пір’ям на­ти­ка­ла, як ніхто ні же­нив­ся, ні заміж не йшов, не зап­ла­тив­ши ку­ниці… – Та во­но й прав­ду ка­же дядько Мирін,- процідить хто-не­будь крізь зу­би.- Во­но б то й ви­ко­си­ти… та ніко­му! Мирін си­дить, на­су­пив­ши бро­ви, чер­во­ний, як жар,- мов­чить.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”