опейон

[opɛjon] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (миф.) У давньогрецькій міфології — один з п’яти спартанських героїв-гіппотів, синів Пеланга, які разом зі своїми братами (Алконом, Егеєм, Пеласом та Діоном) були обожнені за заснування святилища Артеміди.

  2. (іст., археол.) Назва давньогрецького міста (поліса) в області Мессенія на півдні Пелопоннесу, відомого з праць античних авторів (Павсанія та ін.).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. опейон, р. опейона, д. опейонові, з. опейон, о. опейоном, м. опейоні, к. опейоне

Більше записів